Яка ж ти багата, моя Україно!

На пісню, на танець, на щирих людей!

Цей дар передався від мами і тата,

Він робить щасливими наших дітей.

У кожного до чогось є свій хист:

Співати, будувати, малювати.

Для мене все це - чистий лист,

Найбільш за все люблю я танцювати.

В народнім танці відкриваються серця,

Слова - у рухах, жестах, ритмі,

Немов немає ні початку ні кінця

У почуттів прекрасних битві.

Кохання, радощі, тривоги

У вихорі танка бринять.

Зникають всі перестороги,

А очі захватом горять.

Чого не можу я сказати,

Я в танці рухом передам.

Я можу щастя показати,

Я душу в танцеві віддам.

Танцюють всі : дорослі, діти,

Хто себе в цьому віднайшов.

Потрібно вчитись, треба вміти,

Щоб цей талант тебе знайшов.

Вірш вчителя української мови та літератури с. Смідин Юлії Вечеринської